logo

М О Я    О С Е Т И Я



КУРÆНТТИ САЙД

æцæг давæг гъæувæдесæй нæ фæттæрссуй,
нæ радавун æ сæрмæ дæр нæ фæххæссуй.
Сæ гъæурæбунти зилдæнцæ сæ курæнттæ,
æхсæвæ-бонмæ хъæрттæнцæ сæ зинбæнттæ.
«Цæун гъæуй, расидавон мæхе фагæ», —
æрбатухтон мæ еу цонгбæл мæ голлагæ.
Багъузинæ, бахæстæг уинæ æ размæ,
æ дуармæ мæ нæбал гъæуидæ изазнæ.
Фæгъгъосуидæ, æ гъарæнгæ фæууадзидæ, —
«гулмæ инсун, гулмæ инсун», — низзаридæ.
Хиститæн сæ багъæуæнтæ сæ мæнæутæ.
Гулми кæрдзин бахуæрæнтæ сæ къæлæутæ.
Еуæй-еу хатт мæ еу балци нæ фæббæззуй,
ревæдæй мæ æздæхун дæр нæ фæффæндуй.
Рамæстгун дæн, — сæ еуемæ фæммедæг дæн,
никкæнæн син нæбал адтæй æ дзоллæгтæн.

1911 анзи ноябри 29 бон

ОБМАН МЕЛЬНИЦ

Настоящий вор не станет убегать средь бела дня,
Нас не грабить — он считает униженьем для себя.
У околицы крутились до рассвета жернова,
Ночь без устали трудились и управились едва.
— Ну, пойду, возьму муки я, украду, чего жалеть, —
Накрутил мешок на руку, лишь бы до света поспеть.
Коли крадучись подходишь — в обе стороны смотри,
Вот и шаг всего остался до заветной до двери.
Только мельница затихла, прикусила язычок, —
— Я мелю, мелю мучицу, — проскрипела и — молчок.
Пусть бы уж пшеница эта на поминки им пошла,
И чурек хозяйский стал бы угощеньем для осла.
А порой уйдешь обратно, если высмотришь кого,
Да с пустыми-то руками возвращаться каково? —
Рассердился, дверь откинул, прямо в мельницу влетел,
И мешок мукой пшеничной я наполнил — не сробел.

Зæрди дуар
Къуæтти
Уæлмæрдхуæрнæг
Зæронд лæг
Цъете
Курес æма къæлмæг
Нæ зумæг
Фарнæ
Ци зæгъон?
Æнæсагъæс
Бунгард
Тох
Æлдаргинтæ
Цæбæл нийнæфтæ?
Курæнтти сайд
Сувæллон
Фæсмон
Бæхвæндагбæг
Совахъ æма бæзæрхуг
Гъазти
Нарти фæндæ
Дууæ æрдхуарди
Фæндæ
Гæкгуги хузи
Гъастгæнæгæн
Мæтъæл
Гъарæнгæ
Фæйдтон мæ цард
Уаддзалх
Киндзæн
Мæнгæ соми
Еунæг
Хæфсæ
Кæлхуард
Бæхбадæг
Цæмæй къуру дæн?
Мæсуги
Æнгарæн
Къæрнæхи осæ
Бинонтæ
Æнцон дин æй
Кувдгæнгутæн
Мæ зæрдæ
Цæун
Хъазахи нифс
Сæнттæ
Къазармай
Æнбæлттæн
Нæ мæрдтæн
Нигъгъæрзæн нæ фæрстæЙ
Мæстиноки мæгуртæ
Цæргæстæ
Ледзæг
Ледзæги зар
Дусæрон цæргæс
Уалдзæг
Гъæр
Зæрбатгутæ
Сæрдæ
Уæрæйдæ заргæй
Кувд
Нæ фæззæг
Бинонти цард
Мардæн
Осгорти зар
Фæдес
Ма ми гъаст кæнæ
Гъæйдæ-гъа!
Кермен
Нæ косæг лæг
Кæуæг
Гоппойти къуар
Æрæгзумæги
Нæ фæсевæдæн
Косгути бæрæгбон
Хадзимæт рæмонти
Еумæйаг мæрдтæн
Бонвæрни мадæ
Киндзхонтæ
Агубекир
Раздзæуæгæн
Нæ царди нивтæ
Бæллах
Дугъ-дугъ
Нæ бæласæ
Рæстдзинадæ
Фун
Нæуæг æгъдаубæл
Мартъи
Æз уотæ зæгъун
Дзæгъæл
Михал Гарданти
Къибилти Гугъойæн
Уарунгор
Мæ дзурдтæ
Ка ке хæссуй?
Курд
Сау гъæр
Гулæри
Тæтæрхъан Билаонти
Бердити Дударæн
Бонгинтæн
Китай
Зар
Хъурмаллухъ
Уæргъдзау
Нифсгин
Æхсирф æма дзæбокæ
Нæуæг зарæгæн
Тæлæтгæнгутæн
Зуймон æхсæвæ гъæди
Цæмæн ледзис?
Æфхуæргутæн
Мæ зин зонæг
Совет æнервæзæг
Саст къах
Уазал хæдзари
Гъæй-уй!
Фурхуæрдæй сæйгæ
Оси Пъолций
Багъæратæн
Киндзæн
Сакко æма Ванцеттийæн
Иронæн
Нæ цини бон

Поэзийы Курдон(Скъодтати Эльбрус)
Певец свободы(Нафи Джусойты)