logo

М О Я    О С Е Т И Я



КОСГУТИ БÆРÆГБОН

æрæмбурд æнцæ косгутæ,
идзулд зæрдæй низзарунцæ
хестæрæй 'ма кæстæрæй.
Кæрæдземæн ниффæдзæхсæн,
æнæбари нæ хецæуттæн
кадæр кувдта æ сæрæй.

Нæ гъуддаги кадæр коса
фудæрдæмæ, рамарунмæ
маке фæууæд фæстеуат.
æртхуард уогæй ка нæ феста
багъæуаги, уой æ фудмæ
ма ниууадзæн æнæ 'фхуард.

Нæ бæрæгбон нæ фæндонбæл,
кæрæдземæ нур абони
идзулд цæстæй искæсæн.
Фæххуæцетæ кæрæдзебæл,
гъæдæг лæуун нæ гъуддаги
банимайæн ихæсæн.

«Нæ бæрæгбон нæ фæндон уа», —
уотæ ковгæй нæ фидтæлтæ
ниммæлионцæ судæй.
Уæ цæрæнбон берæ фæууа.
Кæрæдзебæл фæххуæцетæ,
уони кувд нин æрцудæй.

Нæ бæрæгбон нæхе барæ,
нæбал кæндзйан гъезæмарæ,
нæ фидбилиз идуйуй.
Нæ фидхуартæмæ бавзистан,
нæ хумзæнхитæ байурстан,
нæ хуймон дæр идзулуй.

Нæ рагуалдзæг ци хиццаг æй,
æ фудбон ма, меттæ уаргæй,
фæззинуй, фал фæтътъизуй.
Нæ зуймон уазал изолмæ
фæллигъдæй 'ма ма нæ хормæ
нæ хуæнхти сæртæй гъизуй.

æрæмбурд æнцæ косгутæ,
уалдзæги зартæ хæссунцæ
зæрбатгутæй рæсугъддæр.
Сæ зинтæ дæр имисунцæ,
сæ бæздайæнтæ нихснунцæ
цæсти сугæй сæ фулдæр.

1918 анзи майи 1 бон, Киристонгъæу

ПРАЗДНИК ТРУДЯЩИХСЯ

Всюду — люди трудовые,
С песней радостной впервые
Стар и млад сюда пришли.
Крепко сдружатся, воспрянув,
Те, кто под ярмом тиранов
Раньше гнулись до земли.

А захочется иному
Помешать нам жить по-нову —
Мы пощады не дадим.
Кто пойдет сегодня с нами,
Но пресытится трудами, —
Нянчиться не будем с ним.

Праздник — вольный, праздник длится,
Всюду радостные лица...
Но в могучие ряды
Нам теперь сплотиться надо,
И не может быть разлада,
Долг мы выполним, тверды.

Прадеды на богомольи
Так взывали: «Дай нам воли!»
Умирали в кабале.
Но сбылась мечта!.. —'Потомки
Вы, сплоченные, неломки,
Долгих лет вам на Земле!

Сброшен гнет. Наш праздник — вольный,
И под голос колокольный
Горе ветром унесло.
Сокрушен тиран вчерашний,
Делим пажити и пашни,
Счастье пахаря светло.

К нам весна явилась рано,
Клочья зимнего тумана
Прорезает жаркий луч.
Стужа убежала в горы,
Тусклые бросая взоры,
Наше счастье видит с круч.

Наших тружеников песни
Пенья ласточки чудесней,
Шум весны все веселей.
Все поют... Но что же с нами?..
Умываемся слезами
Вспомнив гнет минувших дней.

Зæрди дуар
Къуæтти
Уæлмæрдхуæрнæг
Зæронд лæг
Цъете
Курес æма къæлмæг
Нæ зумæг
Фарнæ
Ци зæгъон?
Æнæсагъæс
Бунгард
Тох
Æлдаргинтæ
Цæбæл нийнæфтæ?
Курæнтти сайд
Сувæллон
Фæсмон
Бæхвæндагбæг
Совахъ æма бæзæрхуг
Гъазти
Нарти фæндæ
Дууæ æрдхуарди
Фæндæ
Гæкгуги хузи
Гъастгæнæгæн
Мæтъæл
Гъарæнгæ
Фæйдтон мæ цард
Уаддзалх
Киндзæн
Мæнгæ соми
Еунæг
Хæфсæ
Кæлхуард
Бæхбадæг
Цæмæй къуру дæн?
Мæсуги
Æнгарæн
Къæрнæхи осæ
Бинонтæ
Æнцон дин æй
Кувдгæнгутæн
Мæ зæрдæ
Цæун
Хъазахи нифс
Сæнттæ
Къазармай
Æнбæлттæн
Нæ мæрдтæн
Нигъгъæрзæн нæ фæрстæЙ
Мæстиноки мæгуртæ
Цæргæстæ
Ледзæг
Ледзæги зар
Дусæрон цæргæс
Уалдзæг
Гъæр
Зæрбатгутæ
Сæрдæ
Уæрæйдæ заргæй
Кувд
Нæ фæззæг
Бинонти цард
Мардæн
Осгорти зар
Фæдес
Ма ми гъаст кæнæ
Гъæйдæ-гъа!
Кермен
Нæ косæг лæг
Кæуæг
Гоппойти къуар
Æрæгзумæги
Нæ фæсевæдæн
Косгути бæрæгбон
Хадзимæт рæмонти
Еумæйаг мæрдтæн
Бонвæрни мадæ
Киндзхонтæ
Агубекир
Раздзæуæгæн
Нæ царди нивтæ
Бæллах
Дугъ-дугъ
Нæ бæласæ
Рæстдзинадæ
Фун
Нæуæг æгъдаубæл
Мартъи
Æз уотæ зæгъун
Дзæгъæл
Михал Гарданти
Къибилти Гугъойæн
Уарунгор
Мæ дзурдтæ
Ка ке хæссуй?
Курд
Сау гъæр
Гулæри
Тæтæрхъан Билаонти
Бердити Дударæн
Бонгинтæн
Китай
Зар
Хъурмаллухъ
Уæргъдзау
Нифсгин
Æхсирф æма дзæбокæ
Нæуæг зарæгæн
Тæлæтгæнгутæн
Зуймон æхсæвæ гъæди
Цæмæн ледзис?
Æфхуæргутæн
Мæ зин зонæг
Совет æнервæзæг
Саст къах
Уазал хæдзари
Гъæй-уй!
Фурхуæрдæй сæйгæ
Оси Пъолций
Багъæратæн
Киндзæн
Сакко æма Ванцеттийæн
Иронæн
Нæ цини бон

Поэзийы Курдон(Скъодтати Эльбрус)
Певец свободы(Нафи Джусойты)