logo

М О Я    О С Е Т И Я



КЪАЗАРМАЙ

Нæбал мин ес мæ гъар хуссæн, —
нæзи фæйнæг мæ буни.
Хуцау зонуй, ку бахуссон, —
ци фæууиндзæн мæ фуни.

Цæмæй зонун, куд цæрунцæ
мæ тухст мадæ, мæ хуæртæ.
æвæццæгæн, никкæунцæ,
зæрдихалæн — сæ гъæртæ.

Нæ мæ гъæуй они кæун,
Евгъуйæнтæ сæ бæнттæ.
Низзарун, цид: тугъдмæ цæун!
æрхæсдзæн дзи нивæндтæ.

Бæргæ зарун фæлладæй дæр,
фал бунмæ ниууолæфун,
æруадзун, цид, мæ гъунгун сæр —
зæрдунгæгæй нийнæфун.

æвеппайди мæ сау рæсугъд
мæ зæрдæбæл ку'рлæууй, —
хуæрунбæл дæр мæ цæстисуг
мæ фингæбæл нигъзæлуй.

Мæнгæ дзурд уин нæ фæууодзæн:
берæ уарзун нæ бæстæ,
фал уегасемæй еу одæн
фулдæр уарзуй мæ цæстæ.

æ уиндæмæ ку фæббæллун, —
ниххуссун мæ фæйнæгбæл,
фал ме'намондæн фегъал ун,
'ма тухсун мæ еунæгбæл.

1915 анзи августи 2 бон, Армавир

 В КАЗАРМЕ

Не на кровати мягкой сплю,
А на доске сосновой.
Хоть бы во сне свою семью
Дал бог увидеть снова!

Как там живут родная мать
И маленькие сестры?
Мне их рыданья услыхать —
Что в сердце мне нож острый.

Напрасно плачут обо мне —
Их слезы не помогут...
Солдат я. Отдан я войне —
Пою, шагаю в ногу.

Пою, усталый, мокрый, злой,
Пою, а сам вздыхаю
И голову свою порой
Печально я склоняю.

Как вспомню черные глаза,
Что смотрят нежно, робко,
Невольно скатится слеза
В солдатскую похлебку.

Нет, не хочу я вам солгать,
Пусть буду трижды грешен:
Люблю я родину — как мать,
Но милую — не меньше!

О встрече я мечтаю с ней —
Далекой, ласковой моей.
Проснусь — один я... Жмет бока
Всю ночь сосновая доска.

Зæрди дуар
Къуæтти
Уæлмæрдхуæрнæг
Зæронд лæг
Цъете
Курес æма къæлмæг
Нæ зумæг
Фарнæ
Ци зæгъон?
Æнæсагъæс
Бунгард
Тох
Æлдаргинтæ
Цæбæл нийнæфтæ?
Курæнтти сайд
Сувæллон
Фæсмон
Бæхвæндагбæг
Совахъ æма бæзæрхуг
Гъазти
Нарти фæндæ
Дууæ æрдхуарди
Фæндæ
Гæкгуги хузи
Гъастгæнæгæн
Мæтъæл
Гъарæнгæ
Фæйдтон мæ цард
Уаддзалх
Киндзæн
Мæнгæ соми
Еунæг
Хæфсæ
Кæлхуард
Бæхбадæг
Цæмæй къуру дæн?
Мæсуги
Æнгарæн
Къæрнæхи осæ
Бинонтæ
Æнцон дин æй
Кувдгæнгутæн
Мæ зæрдæ
Цæун
Хъазахи нифс
Сæнттæ
Къазармай
Æнбæлттæн
Нæ мæрдтæн
Нигъгъæрзæн нæ фæрстæЙ
Мæстиноки мæгуртæ
Цæргæстæ
Ледзæг
Ледзæги зар
Дусæрон цæргæс
Уалдзæг
Гъæр
Зæрбатгутæ
Сæрдæ
Уæрæйдæ заргæй
Кувд
Нæ фæззæг
Бинонти цард
Мардæн
Осгорти зар
Фæдес
Ма ми гъаст кæнæ
Гъæйдæ-гъа!
Кермен
Нæ косæг лæг
Кæуæг
Гоппойти къуар
Æрæгзумæги
Нæ фæсевæдæн
Косгути бæрæгбон
Хадзимæт рæмонти
Еумæйаг мæрдтæн
Бонвæрни мадæ
Киндзхонтæ
Агубекир
Раздзæуæгæн
Нæ царди нивтæ
Бæллах
Дугъ-дугъ
Нæ бæласæ
Рæстдзинадæ
Фун
Нæуæг æгъдаубæл
Мартъи
Æз уотæ зæгъун
Дзæгъæл
Михал Гарданти
Къибилти Гугъойæн
Уарунгор
Мæ дзурдтæ
Ка ке хæссуй?
Курд
Сау гъæр
Гулæри
Тæтæрхъан Билаонти
Бердити Дударæн
Бонгинтæн
Китай
Зар
Хъурмаллухъ
Уæргъдзау
Нифсгин
Æхсирф æма дзæбокæ
Нæуæг зарæгæн
Тæлæтгæнгутæн
Зуймон æхсæвæ гъæди
Цæмæн ледзис?
Æфхуæргутæн
Мæ зин зонæг
Совет æнервæзæг
Саст къах
Уазал хæдзари
Гъæй-уй!
Фурхуæрдæй сæйгæ
Оси Пъолций
Багъæратæн
Киндзæн
Сакко æма Ванцеттийæн
Иронæн
Нæ цини бон

Поэзийы Курдон(Скъодтати Эльбрус)
Певец свободы(Нафи Джусойты)